Водорості в акваріумі. Проблеми та способи їх вирішення
Водорості — це досить велика група примітивних організмів. Майже всі вони містять хлорофіл, який допомагає їм харчуватися шляхом фотосинтезу. З усіх фотосинтезуючих організмів на планеті водорості є найчисленнішими та найпоширенішими. Вони відіграють важливу роль у природі та використовуються людиною у різних сферах діяльності. Отримавши уявлення про ці організми, можна перейти до основної теми — водорості в акваріумі.
У водному світі водорості можуть застосовуватися в системах біологічної фільтрації, оскільки вони активно поглинають забруднення. Але, крім своїх корисних якостей, деякі види можуть завдати великої шкоди благородній рослинності та її мешканцям. Володіючи інформацією про водорості, які можуть спричинити хвороби, та про способи попередження їх появи, можна уникнути багатьох проблем. Як то кажуть: попереджений — значить озброєний.
Способи боротьби з водоростями
Як відомо, хворіти можуть не тільки рибки, це стосується і акваріумних рослин. Тільки хвороба у них протікає набагато повільніше, оскільки життєві процеси всередині них теж протікають повільно. Рослини часто хворіють та гинуть від паразитів та від несприятливих зовнішніх умов. Шкідливі водорості можуть потрапити в акваріум із живим кормом, з новими купленими рослинами або з тими, що були взяті у водоймах у природі. Водорості можуть бути в будь-якому акваріумі, але якщо не дати їм розвинути бурхливу діяльність, можна уникнути неприємностей.
Поширені види акваріумних водоростей
Бурі водорості часто починають розвиватися у нових акваріумах. Причина проста: посаджені рослини ще не почали активно зростати. На їхній поганий розвиток можуть впливати такі чинники, як нестача світла та мікроелементів. Саме тому й виникають умови для росту водоростей. Позбутися їх легко. Просто створіть умови для розвитку вищих рослин: забезпечте правильне освітлення та внесіть мікроелементи. При хорошому зростанні шляхетних рослин бурі водорості зникнуть самі собою.
Інші неприємні сусіди у водному світі, які можуть виникнути після боротьби з бурими — це нитчасті водорості. Зазвичай через 7–10 днів можна побачити зелені крапки на стінках. Згодом вони розростаються та захоплюють усе більший простір. У місцях зростання з’являються довгі волоски, які також переміщаються на листя рослин, покриваючи їх полотном із зелених ниток. Звідки вони взялися?
Цей рід водоростей обожнює яскраве світло, а надлишки мікроелементів створюють для них відмінні умови. Боротися з ними можна багатьма способами. По-перше, це, звичайно, зменшення часу світлового дня. Також хорошої динаміки звільнення від цих водоростей можна досягти шляхом застосування хімічних засобів. Дуже ефективним є препарат Tetra Algumin. При його використанні потрібно суворо дотримуватись інструкції. Але перш ніж використовувати хімію, потрібно усунути саму причину появи ниткових водоростей, інакше позитивного ефекту не досягти. Потрібно зменшити світловий день строго до 8 годин та використовувати менше добрив. Також можна висадити більше рослин, щоб вони поглинали корисні речовини, і тоді водоростям не буде чим харчуватися. Коли нитчасті водорості зникають, протягом 2–3 місяців спостерігається відносний спокій — у цей час формується мікроклімат.
Ксенококус утворює невеликі колонії у вигляді зелених крапок або гуртків. Зазвичай він виникає через занадто сильне освітлення. Часто ксенококус розташовується на склі, рідше — на рослинах. Зчистити його зі скла важко, а з листя рослин — майже неможливо. При появі ксенококусу необхідно вживати заходів. Спочатку, як і у випадку з нитчаткою, треба усунути фактори, що сприяють їхньому росту. Потім можна застосовувати різні препарати, серед яких найефективнішим вважається Сайдекс. На жаль, якщо ксенококус з’явився в акваріумі, повністю позбутися його навряд чи вдасться. Але за умови підтримки відповідного балансу можна лише періодично чистити скло та каміння від його незначного наростання.
Коли минає понад 3 місяці від моменту запуску акваріума, завершується формування біобалансу внутрішнього середовища. Тепер можна розширити кількість видів рослин, посадити ті види, які раніше не могли рости. Проте, купуючи нові рослини, є ризик занести шкідливі водорості. Це стається тому, що багато видів розмножуються спорами, і немає гарантії, що їх немає на нових екземплярах. Звичайно, можна провести дезінфекцію, але це робить далеко не кожен власник. З усіх шкідливих водоростей найбільш небажаними є: «оленячі роги», «в’єтнамка» та «чорна борода». Усі вони за своєю структурою схожі на звичайні рослини, тому, створюючи умови для росту флори, ви одночасно створюєте їх і для паразитів. Найчастіше їх плутають, називаючи всі ці види загальною назвою «чорна борода».
Ці водорості селяться по краях листя, утворюючи волосисту кромку. Найбільш схильні до ураження рослини, що знаходяться на сильно освітлених місцях і в потоках води. «Оленячі роги» схожі на чорну бороду, але мають більшу довжину ниток. Для боротьби з цими шкідниками можна поселити в акваріумі рибок — сіамських водоростеїдів, вони чудово з ними справляються. Також можна використовувати хімічні речовини, наприклад Сайдекс. В акваріумах, куди подається вуглекислий газ (СО2), «оленячі роги» з’являються набагато рідше.
Небезпечний сусід, якого дуже важко вивести повністю, якщо він уже оселився в акваріумі. Водоростеїди поїдають його неохоче, а акваріумні равлики до нього байдужі. Ефективними препаратами проти цієї водорості є Сайдекс та Element CO2. Як і у випадку з «оленячими рогами», з чорною бородою добре справляється велика концентрація вуглекислого газу у воді. Потрібно організувати стабільну подачу СО2.
В’єтнамка в акваріумі зазвичай живе на камінні та корчах, і є дуже небажаним сусідом. Водоростеїди їдять її ще гірше, ніж чорну бороду. При розростанні ці водорості виглядають як густі волохаті кущі. Вони, як правило, міцно прикріплюються до листя рослин і до каменів. Очистити місце гніздування цього рослинного паразита майже неможливо. В’єтнамка любить воду з надлишком органіки. Подолати її можна заміною води 2–3 рази на тиждень, сифонкою ґрунту та подачею вуглекислого газу — за таких умов вона з’являється значно рідше. Також ефективною є боротьба за допомогою хімічних засобів.
Це любителі застійної або заболоченої води з великою кількістю органіки, де рідко проводиться сифонка ґрунту та спостерігається високий вміст вуглецю. На відміну від перерахованих вище, ці види є отруйними — вони виділяють речовини, згубні для рослин та риб. Позбутися їх зазвичай можна: для цього варто частіше підміняти воду (10–15 відсотків від загального обсягу) та регулярно сифонити ґрунт.
Це організми, що не мають клітинного ядра, а їх розмноження відбувається шляхом поділу клітин. Багато ціанобактерій мають слизову оболонку і формують в акваріумах плівку бурого або темно-зеленого кольору, яка відрізняється неприємним запахом. Харчування цих організмів відбувається за допомогою органічних сполук у воді (гетеротрофний тип). Завдяки таким особливостям вони можуть пристосуватися навіть до найнесприятливіших умов. Виникають ці водорості внаслідок надлишку фосфатів. Цьому сприяє дуже висока температура води, через яку уповільнюються обмінні процеси вищих рослин. Ціанобактерії моментально вкривають слизовою плівкою все, що знаходиться в акваріумі, і гублять його. Боротися з такою проблемою можна за допомогою антибіотиків (наприклад, еритроміцину), а також регулярної зміни води та очищення ґрунту.
Ця група організмів вважається найпоширенішою, вони часто спричиняють «цвітіння» води (незвичайне забарвлення). Це відбувається при розмноженні одноклітинних водоростей роду хламідомонада. Причина — порушення біологічної рівноваги через занадто яскраве світло та високу температуру (понад 28°C). Щоб не допустити цього, необхідно утримувати в акваріумі якомога більше активно зростаючих рослин, які сприяють вилученню надлишків органіки з води.
Рід Едогоніум відноситься до зелених водоростей і широко поширений у ставках та болотах. Якщо у вашому акваріумі з’явився цей вид, це означає, що порушено баланс макроелементів. Ураженню едогоніумом піддаються переважно рослини з довгими стеблами. Якщо ви помітили «зелений пушок» на листі, це може призвести до швидкої загибелі рослини.
Цей вид являє собою розгалужені зелені нитки. Причина їх виникнення — низька концентрація вуглецю та зменшення кількості поживних речовин для вищих рослин. Позбавлятися від кладофори слід вручну, ретельно прибираючи кожен пучок, який ви знайдете в акваріумі.
Ці водорості мають вигляд зеленого пилу або нальоту на склі акваріума. Іноді через них скло стає абсолютно непрозорим. Вони також можуть осідати на будь-яких підводних поверхнях. Поява їх зумовлена низькою концентрацією вуглецю. Наліт легко видаляється магнітним скребком. Проте бажано при першій появі залишити водорості на 3–4 тижні, щоб вони пройшли свій повний цикл, а вже потім почистити акваріум і змінити воду.
Ниткоподібна водорість зеленого або коричневого кольору, що належить до родини кладофорових. В акваріумах вона з’являється переважно тоді, коли їх вчасно не чистять або в системі спостерігається значний дефіцит макроелементів у воді.
Таку назву водорість отримала через хлоропласти, збудовані в спіраль. Спірогіра — це дуже довга зелена нитка, слизька на дотик. Приводом для її появи може стати вчасно непомічена мертва риба або занадто яскраве світло. Щоб її позбутися, необхідно затемнити акваріум приблизно на 3 дні (не відключаючи подачу СО2) та регулярно підміняти воду. Буде чудово, якщо після заміни води ви додасте макроелементи для відновлення балансу. Насамкінець: приділяйте більше уваги профілактиці, інакше доведеться витрачати багато часу та коштів на боротьбу. Якщо немає бажання возитися самотужки — ми займаємося обслуговуванням акваріумів у Києві.
Нітелла (Nitella flexilis L.)
(Nitella flexilis L.) росте в Європі, Азії та Північній Америці. Це водорість, проте не всі вони є жахливими для акваріуміста. Нітелла утворює густі зарості з тонких склоподібних ниток, заплутаних між собою. У природі вона зустрічається в невеликих водоймах із мулистим дном.
Вона невибаглива, любить сильне розсіяне світло та воду середньої жорсткості. Іноді її використовують як добавку в сухий корм для рибок. Рослина не любить частого пересаджування. Є теорії, що при розриві ниток нітелла виділяє речовини, які можуть бути шкідливими для ікри та мальків, тому варто бути обережними при обрізці. На її нитках осідають мул та інші частинки — вона служить природною губкою, завдяки чому вода стає прозорішою.
Оформлення акваріумів із живими рослинами — це запорука краси вашого підводного світу.