Рід Лебістес (Lebistes) – належить до ряду Коропозубих (Cyprinodontiformes), підряду Коропозубовидних (Cyprinodontoidei), надродини Живородні Коропозубі (Poecilioidea), родини Пецилієві (Poeciliidae).
Ряд коропозубі — один із найбільш поширених серед живородних риб. Найчастіше догляд за акваріумом із живородними коропозубими є найбільш простим і доступним кожному. Ці риби вражають своїми забарвленнями, можуть схрещуватися з представниками однієї породи та з представниками інших порід того ж роду, створюючи в поєднаннях і змішуваннях нові форми та кольори. Більшість представників родини не вимогливі до великих обсягів води. Батьківщина роду Лебістес — водойми островів Барбадос і Тринідад, Венесуели, Північної Бразилії, Гвіани. Найвідомішими представниками цієї групи є маленькі рибки гуппі.
Гуппі — Lebistes reticulata [Peters, 1859] (Poecilia).
Синоніми: Acanthocephalus guppii, reticulatus, Girardinus guppii, poeciloides, Haridichthys reticulatus, Heterandria guppyi, Lebistes poecilioide, Poecilia reticulata. Родова назва означає “мінлива”, видова — “сітчаста”. Загальнопоширену назву “гуппі” рибка отримала від прізвища ботаніка Р. Гуппі, який у 1866 році вперше доставив її з острова Тринідад до Європи (Лондон).
Ці невеликі рибки віддають перевагу прісним і солонуватим водам Барбадосу, Венесуели, Мартініки, Тринідаду, Гаяни, а також деяким районам північної частини Бразилії. Певний час цих рибок використовували для боротьби з малярійними комарами, тому розселяли їх у багатьох інших місцях. Деякі популяції загинули, інші завдяки своїй пристосованості та плодючості акліматизувалися. Тому ареал нинішнього поширення величезний: він включає області Південної та Північної Америки, південні штати США, Західну Африку, Мадагаскар, Індію та навіть південні держави Європи — Італію, Грецію, Іспанію. Гуппі зустрічаються навіть у Києві — у місцях скидання теплих вод.
Забарвлення гуппі
Забарвлення гуппі в дикій природі — сіре або оливково-сіре, яке іноді помилково називають золотим. По тілу і плавцях самця розташовані круглі плями, іноді у формі сніжинок або зірочок різних кольорів: частіше жовтого та червоного, рідше зеленого та синього. Хвіст дикого гуппі круглий. Самка сіра, з прозорими плавцями. Проте селекція не стоїть на місці: за останні роки було виведено безліч видів самок зі строкатими плавцями (наприклад, «кубинська» або «болгарська» гуппі), які цілком можуть посперечатися в яскравості із самцем.
Стандартний розмір «диких» гуппі: самець до 4 см завдовжки, самка — 6-8 см. При селекції для збереження породи дотримуються правил: лінії утримують окремо, самку після нересту ізолюють, самців відсаджують від самок за перших ознак статі. Для обраного самця спочатку підбирають самок першого покоління, потім другого. Самок витримують віргінними (незаплідненими) до 4-6 місяців; самців тримають окремо до 3 місяців, щоб вони набрали сили. Тільки глибокі знання генетики дають можливість через кілька поколінь отримати бажані результати.
Закономірності успадкування досі вивчаються. Проте відомо, що сіре забарвлення та округла форма хвоста диких предків домінують над іншими ознаками. Найчастіше самки передають потомству форму хвостового плавця, а самці — забарвлення. Гуппі живуть 3–3,5 роки, і для досягнення результатів у селекції необхідно створювати ідеальні умови для їхнього розмноження.
Селекційно виведені форми
Шляхом селекції було отримано форми: «карлики» (1–1,5 см), «нормальні» (2,5–3 см) та «гігантські» (3,5–5 см). Виведені різновиди за типом хвоста: круглохвості, шарфові, шилохвості, шлейфові, спідничні, прапорохвости, вилкові, стрічкові та інші. Забарвлення самців має безліч поєднань. За добрих умов вже у 2 місяці з’являються перші кольорові плями, а у 3 місяці риби стають дорослими. Повної краси самець досягає лише до року.
Умови утримання
Найбільш яскравим забарвлення стає при температурі 25-27°C та роздільному утриманні статей. Гуппі — мирні рибки, тому добре ладять із сусідами. Оскільки вони можуть вистрибувати з води, акваріум має бути накритий склом або кришкою. Годувати слід часто, але дрібними порціями. Цікаво, що гуппі позитивно реагують на спокійну класичну музику — спробуйте ввімкнути її та поспостерігати за ними.
Акваріум має бути просторим. Уникайте різких змін жорсткості води! Для вуалевих самців це згубно — краї їхньої вуалі починають сіктися або хвіст розривається вздовж. Протягом тижня необхідно підмінювати не менше третини води, але робити це слід малими порціями щодня.
Лікування та параметри води
При поганому самопочутті риб у воду на кожні 10 л можна додавати 1-2 чайні ложки кухонної або морської солі. Оптимальні параметри: dH 10-15, рН 7-8, температура 20-26°C (для альбіносів — 24-26°C), солоність 0,5-3%.
Температура води та її вплив
Більшість гуппі невибагливі й можуть жити при 16-30°C, але оптимально — 24-26°C. При високій температурі (26-30°C) риби швидше дозрівають і старіють, виростаючи дрібними. При 20-22°C статева зрілість настає пізніше, проте риби виростають більшими та з гарною вуаллю. Селекційні форми потребують стабільності: температура 22-26°C, жорсткість 8-30°, рН 7,2-8,5. Необхідне якісне освітлення (не занадто сильне), аерація, фільтрація та регулярна заміна води. До раціону варто додавати рослинну їжу.
Рослини для акваріума
Гуппі найкраще виглядають на тлі дрібнолистих рослин. Ідеальним індикатором стану води є папороть цератоптерис (Ceratopteris thalictroides). Якщо папороть добре росте біля дна — вода в нормі. Якщо коріння підгниває і рослина спливає — чекайте проблем зі здоров’ям риб. Також підходять нітела (Nitella flexilis), яка служить притулком для мальків, та криптокорина (Cryptocoryne hartelliana). Уникайте рослин із гострими краями, як-от валіснерія, об які риби можуть порвати плавці. Детальніше про рослини:
Ґрунт для акваріума
Ґрунт для рослин не повинен бути занадто дрібним (швидко ущільнюється) або занадто великим (накопичує залишки корму, що призводить до гниття). Перевірити ґрунт на наявність розчинних солей можна, прокип’ятивши його в дистильованій воді: якщо жорсткість води зросла — ґрунт не підходить. Перемивати його слід раз на пів року. У селекційних акваріумах ґрунт часто не використовують для легшого очищення.
Розведення
Для комфорту на одного самця має припадати не менше 1 літра води, на самку — не менше 2 літрів. При перенаселенні плодючість знижується. Коли черевце самки стає прямокутним, а пляма зрілості — темною, її відсаджують в окрему ємність. Стимулом до нересту є підвищення температури на 2-4 градуси та додавання свіжої води. Самка може народити від 20 до 180 мальків. Після одного запліднення вона здатна приносити потомство 4-5 разів.
Міжнародні стандарти
Для професійного розведення існують стандарти форм плавців: круглохвості, верхній меч, нижній меч, подвійний меч, лірохвості, тріангель тощо. Сірі гуппі менш вимогливі, ніж світлі, а альбіноси — найкапризніші. Детальніше про породи читайте у статті Різновиди Гуппі.
Перекладали гуглом з російської?
Паша! В контексті біологічної номенклатури російське слово “отряд” перекладається не як “загін”. В українській мові є визначення “ряд”.