Рід Отофаринкс (Otopharynx) був визнаний міжнародною науковою спільнотою відносно недавно — наприкінці минулого століття. Ці риби за своєю будовою подібні до багатьох інших цихлід і цілком могли б залишатися в родах меланохромісів або лабідохромісів. Проте науковці виділили їх в окрему групу. Найвідомішими представниками роду є отофаринкс Красноверхий та отофаринкс Чорний. Загалом налічується близько 15 видів. Усі вони — хижаки, що харчуються молюсками та дрібною рибою. За потреби вони можуть висівати черв’яків із піску, пропускаючи його через зябра, подібно до аулонокарів.
Опис та утримання в акваріумі
Отофаринкс — досить велика рибка, що потребує просторого акваріума об’ємом від 300 літрів. Рекомендується утримувати їх зграйками гаремного типу: на одного самця має припадати від 3 до 7 самок. Це дозволяє уникнути надмірного переслідування однієї особини та забезпечує комфорт усій групі. Варто зазначити, що отофаринкси не належать до найагресивніших цихлід.
Сутички між самцями можуть мати серйозні наслідки лише в обмеженому просторі. У великому акваріумі з достатньою кількістю укриттів кілька самців можуть співіснувати відносно спокійно, хоча яскраве домінантне забарвлення матиме лише один із них. Як і всі цихліди Малаві, вони потребують чистої лужної води. Потужна фільтрація та відсутність залишків корму — обов’язкові умови. Оптимальна температура становить 24–28 градусів, хоча рибки здатні витримувати короткочасне зниження до 18°C.
Важливим елементом дизайну є кам’яні печери та гроти, де риби проводять значну частину часу. У період нересту самці виявляють помірну територіальність. Як ґрунт найкраще використовувати дрібний пісок, а по краях акваріума можна висадити рослини з жорстким листям, наприклад, валіснерію або анубіаси.
Параметри води:
- температура — 24-28°C;
- жорсткість — 10-20 dH;
- кислотність — pH 8.0-9.0.
Харчування
Раціон отофаринксів має складатися переважно з живого та замороженого корму (артемія, безхребетні). Також підходять якісні сухі корми з високим вмістом тваринного білка. Рибки досить ненажерливі, тому важливо їх не перегодовувати. Вони швидко звикають до господаря, впізнають його та активно реагують на наближення до акваріума.
Популярні види отофаринксів
Отофаринкс Красноверхий (Lithobates)
Цей вид популярний завдяки своїй спокійній вдачі та яскравому вигляду. Самці виростають до 15 см, самиці — до 12 см. У дикій природі вони зустрічаються рідко і мають обмежений ареал біля півострова Нанхумба. Самець має насичене синє тіло із золотистим відливом, а вздовж спини та лоба проходить широка червона або помаранчева смуга. Самиці та молодь виглядають скромно: вони сірувато-коричневі з трьома характерними чорними плямами на боках.
Статевої зрілості досягають у 8 місяців. Перед нерестом самець готує місце на пласкому камені або риє ямку в піску. Самиця інкубує ікру в роті протягом 3–4 тижнів.
Отофаринкс Чорний
Самці цього виду мають глибоке чорне або темно-синє забарвлення, що робить їх справжньою окрасою акваріума. Самиці сірі з трьома темними плямами. Цей вид досить полохливий і веде переважно нічний спосіб життя, ховаючись удень у печерах. У природі вони часто під’їдають ікру інших цихлід або полюють на дрібних молюсків. Чорний отофаринкс добре уживається з іншими неагресивними малавійцями подібного розміру.