Летрінопси

Lethrinops

Летрінопси – великі мирні цихліди Малаві, за своєю будовою, поведінкою та способом харчування близькі до аулонокарів. Вони населяють піщані прибережні зони, де харчуються дрібними безхребетними та ракоподібними. Яких висівають із піску, пропускаючи його через зябра. Молоді особини та неактивні самки тримаються великими зграями біля дна. А самці в нерестовому періоді виявляють яскраво виражену агресивну поведінку і люто захищають збудовані ними гнізда з піску. Це можуть бути ямки, вириті в ґрунті, або гірки, часом досить великих розмірів, до 50-80 см у діаметрі. Як і аулонокар, самки летрінопса інкубують ікру в роті. При цьому вони не здатні харчуватися.

Нерестовий період, таким чином, стає для летрінопсів головним іспитом на виживання. А саме для самців це – змагання один з одним, для самок – перевірка життєстійкості. Мальки виходять з ікринок через 3-4 тижні та починають харчуватися самостійно. Якийсь час самка тримається поблизу. Функції самців обмежуються будівництвом нерестовищ і заплідненням. На сьогоднішній день цей рід цихлід вивчений ще недостатньо. Виділяють 15 видів, деякі з них, втім, можуть виявитися кольоровими варіаціями одного виду. Існують випадки, коли описані рибки, віднесені до нового виду, були здобуті одинично. Тобто, ні місце проживання цього виду летрінопсів, ні чисельність популяції невідомі. У цій статті будуть описані ті види летрінопсів, які добре вивчені. І з успіхом утримуються в домашніх акваріумах.

Опис Lethrinops

Цікаво, що на відміну від аулонокар, які теж висівають їжу з піску, летрінопси дуже рухливі і за день пропливають не один кілометр. При цьому рід налічує понад десяток видів. Як це можливо? Ймовірно, рід летрінопсів – стародавній рід, який отримав видовий поділ давно, коли рельєф дна Малаві не дозволяв популяціям схрещуватися. Тепер, судячи з нечисленності летрінопсів, рід занепадає, будучи не в змозі пристосуватися до параметрів води, що змінилися. У такій ситуації акваріумне розведення летрінопсів набуває також значення природоохоронної діяльності. Відмінною рисою летрінопсів є наявність на тілі темних плям і смуг, різноманітних за формою, розміром і розташуванням. Рибки-самці і самки виглядають дуже по-різному. З погляду декоративності самці становлять набагато більший інтерес. Самки мають сріблясте забарвлення, що дозволяє ефективно маскуватися на піщаному дні. Також пофарбована молодь і мальки.

Зміст в акваріумі

Летрінопси є невибагливими, мирними рибками. Якщо не дозволяти їхнє пригнічення з боку агресивних сусідів, їх зміст нескладний. Крім підтримки параметрів води, стандартних для вихідців з Малаві, вони мають деякі специфічні вимоги:

Просіюючи пісок через зябра, летрінопси виділяють у воду слиз, який захищає їх від травматизації частинками ґрунту. Слиз швидко розкладається та забруднює воду. Крім фільтрації необхідно також регулярно проводити підміну води. Крім того, дрібний грунт в акваріумі також створює свої труднощі: його важче прочистити, може закиснути і потрібно його змінювати.

Рибки активно риють пісок, шукаючи їжу чи готуючись до нересту. Тому, в акваріумі з летринопсами навряд чи вдасться виростити гарні рослини. Але їх цілком можна замінити на пластикові: “Akva-service” пропонує великий вибір штучних рослин різної висоти та виду. Інкубуючі самки потребують укриття. Їх зручно будувати з натурального каміння: тремоліту, сланцю, піщанику. Всі вони також представлені у нашому магазині, та ви можете ознайомитись з асортиментом у відповідних категоріях. Гарні в цьому сенсі великі корчі, в тому числа штучні. Годувати летрінопсів можна сухим кормом, а також замороженим. Охоче ​​поїдають мотиля. Причому мотиль може вноситися до акваріуму до летринопсів великими порціями: не варто бояться, що він закопається в пісок, адже рибки відкопають його із задоволенням. Це стане для них розвагою.

Види летрінопсів

Серед акваріумістів найбільшу популярність завоювали Летрінопс Вілохвостий, Летрінопс Летрінус і Летрінопс Червоноголовий.

Летринопс Червоноголовий (marginnatus)

Невелика, до 14 см завдовжки, цихліду. Забарвлення домінуючих самців красиво переливається від зеленого до блакитного. Зустрічаються особини із золотистою лускою. Плавці різнокольорові, з перевагою червоного. Присутні на них білі, фіолетові, сині, блакитні та помаранчеві крапки та прожилки. Зяброві кришки сині або бірюзові, на голові яскрава червона пляма. Вигляд відрізняється агресивною поведінкою в нерестовому періоді.

 Летринопс вилохвостий

Може досягати в умовах акваріума 16 см. Тіло сріблясте, у самців із блакитним відливом. Плавники строкаті, з переважанням помаранчевих, синіх та блакитних цяток. До цього на увазі відносяться підвиди “Мбамба бей” і “Лікома”. Назви відбивають ареал поширення підвидів.

Летринопс Летрінус

Відрізняється від раніше описаних видів переважанням у фарбуванні домінуючих самців глибоких синіх тонів. Дуже красива, яскрава, строката, риба, що переливається різними квітами. Самки непомітно пофарбовані: сріблясті з коричневими крапками. Основним перешкодам для утримання в домашніх умовах цих чудових риб є необхідність мати великі акваріуми. Однак, якщо така можливість є, то летрінопси – це вибір, чудовий у всіх відносинах.

Tramitichromis intermedius

Раніше був один рід. Нині розділили. Тож ми по-старому все залишили як було.

Рід африканських цихлід Трамітіхроміс налічує всього 5 видів, які описані на сьогоднішній день:

1. трамітіхроміс бревіс;
2. варіабліс;
3. інтермедіус;
4. літурус;
5. трилінеатус.

Представники цього роду зустрічаються лише у Малаві. Віддають перевагу неглибоким водам (до 20 м) з мулистими або піщаними грунтами. Хижа риба, що живиться переважно личинками комах і ракоподібними, видобуваючи їх шляхом просіювання піску через зябра. Основний забарвлення самців – зелене або оливкове, а самок – сріблясте. Тільки під час нересту самці виявляють помірну агресію до представників свого виду. Раніше, до 1989 року, трамініхроміси були зараховані до летрінопсів. І лише нещодавно виділені у самостійний рід.

Опис та зміст в акваріумі Tramitichromis

Хижа риба сімейства цихлових. Харчується тваринним кормом: ракоподібними, комахами. На риб не полює. В акваріумах добре вживається з будь-якими мирними сусідами. Толерантні до акваріумних рослин: не викопують їх і не обкушують листя. Ґрунт рекомендується піщаний. Необхідно налагодити  хорошу фільтрацію, опустивши забірники фільтра якомога глибше: просіюючи пісок у пошуках їжі, рибки виділяють слиз, що забруднює акваріум. Параметри води потрібно підтримувати на такому рівні:

• температура 24-28 градусів, причому допустимо її коливання на 1-2 градуси протягом доби;
• жорсткість води 9-18 (для рослиноїдних цихлід та агресивних хижаків для підвищення жорсткості води в ґрунт підмішують мармурову або коралову крихту, але для тих, хто просіває ґрунт через зябра, як трамітіхроміс або аулонокара, такий спосіб не годиться);
• кислотність 8,5 – 9.

Нерест парний, ікра інкубується у горловому мішку самки.

Види трамітіхромісів

Трамітіхроміс інтермедіус

Дорослі самці можуть зрости в умовах акваріума до розміру 16 см, самки завжди менше. Забарвлення домінуючих самців сірий,  із прозеленню на боках. На лусці помітні райдужні відблиски, що виникають під час руху рибки. Самки коричневі.

Трамітіхроміс Літурус

У забарвленні нерестових самців переважають яскраві жовті або помаранчеві тони, голова та зяброві кришки яскраво-сині. Самки сіро-коричневі.

Трамітіхроміс Варіабліс

Довжина до 17 см. Має подовжене тіло, лобасту голову та напівнижній рот. Дорослі самці зелені з синьою головою, позаду зябрової щілини є яскрава червона пляма. На плавцях також помітні червоні плями. Вся луска має різкий металевий блиск. Нерестова агресія виражена дуже слабо. Риби мало рухливі, як правило, розважаються просіюванням піску.

Трамітіхроміс Бревіс

Тіло рибки сріблясте, у самок – з коричневим відливом, у самців відсвічує зеленим. По спині вздовж плавця, але з певній відстані від нього проходить чорна смуга. Голова велика, лоб     високий, рот напівнижній, плавці строкаті.

Трамітіхроміс трилінеатус

Рибки обох статей сріблясті, але у самців луска яскравіше блищить і відливає блакитним. Яскраві блакитні цятки прикрашають плавники. Рибки роду Трамітіхроміс зустрічаються в акваріумах досить рідко.