Лабеотрофеус

Малавійські цихліди — головна сторінка

Лабеотрофеуси (Labeotropheus) — це рід риб, що є ендеміками озера Малаві. Він включає два основні види, кожен з яких має безліч колірних варіацій та підвидів:

  • Лабеотрофеус звичайний (Labeotropheus trewavasae);
  • Лабеотрофеус Фуеллеборна (Labeotropheus fuelleborni).

Обидва види є популярними мешканцями акваріумів завдяки своїй незвичній зовнішності та цікавій поведінці.

Опис та біологічні особливості

Лабеотрофеуси — типові представники групи Мбуна. Вони населяють прибережні скелясті ділянки озера. Головна особливість цих риб — нижній рот та характерний «ніс» (жировий наріст), що робить їх схожими на тапірів. Така будова дозволяє їм вправно зчищати водорості з каміння, перебуваючи в горизонтальному положенні навіть під час сильного прибою.

Самці територіальні та можуть бути агресивними до суперників. Самки інкубують ікру (до 100 штук) у роті протягом 3 тижнів. У цей період вони виснажуються, оскільки майже не харчуються, переховуючись у розщелинах скель.

Лабеотрофеус звичайний

Лабеотрофеус звичайний

Цихліда-тапір

Цихліда-тапір (L. fuelleborni)

Самка лабеотрофеуса

Самка лабеотрофеуса (OB-форма)

Утримання в акваріумі

Лабеотрофеуси потребують стабільних параметрів води, що відповідають озеру Малаві: температура 23–27°C, жорсткість 10–20°, кислотність pH 7.5–8.5. Оскільки в природі вони живуть у зоні прибою, в акваріумі обов’язково мають бути потужний фільтр та інтенсивна аерація. Щотижнева заміна 30% води є критично важливою.

Найкращий ґрунт — пісок або дрібний гравій. В акваріумі має бути багато кам’янистих укриттів, складених у вигляді печер. Це допоможе самкам та слабшим самцям ховатися від агресії домінантів. Якщо ви хочете висадити живі рослини, обирайте жорстколисті види (анубіаси) і надійно обкладайте їх коріння камінням, оскільки ці риби люблять копати ґрунт.

Годування

Раціон на 90% має складатися з рослинної їжі. Риби охоче їдять спеціальні корми зі спіруліною, листя салату, шпинат та кабачок. Увага! Надлишок білкової їжі (м’яса) призводить до розладів травлення та небезпечної хвороби — водянки.


Види Лабеотрофеусів

Лабеотрофеус Фуеллеборна (L. fuelleborni)

Лабеотрофеус Фуеллеборна

Ця риба виростає до 12–15 см. Має високе тіло та характерний «хоботок» на носі. В акваріумах зустрічаються різні кольорові морфи: блакитні, помаранчеві та плямисті (OB). Це відносно спокійний вид, який добре уживається з іншими представниками Мбуни. Для найкращого забарвлення самців рекомендується створювати умови для нересту.

Лабеотрофеус звичайний (L. trewavasae)

Більш витягнутий та часто більш агресивний вид порівняно з Фуеллеборна. У самців часто яскраво-червоний або помаранчевий спинний плавець, а тіло — блакитне. Популярним підвиддом є «Чілумба», що вирізняється особливо інтенсивними кольорами. Для цих риб корисно встановити потужне освітлення, щоб стимулювати ріст водоростей на камінні — це їхній природний і найкращий корм.


Порада від Akva-service: Лабеотрофеуси — це риби для досвідчених акваріумістів. Вони вимагають уваги до дієти та режиму підмін води. Якщо ви бажаєте насолоджуватися красою цих «тапірів», не витрачаючи час на складний догляд, скористайтеся нашою послугою обслуговування акваріумів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *